Інфекції сечовивідних шляхів та нефролітіаз: як розірвати порочний зв’язок?

ПОВЕРТАТИСЯ – ПОГАНА ПРИКМЕТА…

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) мають відношення до найбільш поширених інфекцій в усьому світі. З огляду на особливості анатомії, цією патологією набагато частіше страждають жінки: 40–60% з них переносять, принаймні, один епізод ІСШ упродовж життя. Водночас приблизно 20–30% випадків інфекції нижніх сечовивідних шляхів набувають рецидивуючий характер. Рецидивуючі ІСШ також є значною проблемою серед пацієнтів з тривалим дренуванням уретральним катетером, травмами спинного мозку та нейрогенним сечовим міхуром. Емпіричне застосування курсів антибактеріальної терапії при ІСШ ефективно для розв’язання питань щодо гострих симптомів, проте не усуває в достатній мірі ризик рецидивів. Крім того, темпи розвитку антибіотикорезистентності (особливо грамнегативних уропатогенів) випереджають розробку сучасних антибактеріальних засобів, що вимагає умови для пошуку принципово нових профілактичних підходів.

НЕПРОХАНІ «МІКРОБУДІВНИКИ»

У здорових людей реакція сечі зазвичай слабо кисла з рН від 6,0 до 7,5 (нормальний діапазон 4,5–8,0). Значення рН сечі 8,5–9,0 вказують на присутність в ній синтезуючих уреазу мікроорганізмів, таких як протей, клебсієла, псевдомонади, стафілокок, кишкова паличка, ентерококи або уреаплазма. Гідроліз сечовини уреазою вивільнює гідроксильні іони, що призводить до залуження сечі, внаслідок чого утворюються каміння, які складаються з амонію фосфату та магнію (тріпельфосфати, або струвіти). Навіть за відсутності інших симптомів наявність у пацієнта високих значень рН сечі викликає думку про ІСШ. З іншого боку, лужна реакція сечі може свідчити про існування в нирках струвітів. Тріпельфосфатні камені, які найчастіше звуться інфекційними конкрементами, зазвичай виникають у пацієнтів з рецидивуючими ІСШ, особливо в поєднанні з анатомічними аномаліями сечових шляхів або частою катетеризацією сечового міхура. В більшості випадків струвіти швидко зростають до великих розмірів та можуть заповнювати собою ниркову миску з утворенням коралоподібної структури; нерідко викликають рецидиви після хірургічного видалення. Інші складники каменю можуть містити карбонат кальцію та фосфат кальцію, які також утворюють кристали в дуже лужній сечі. У ряді випадків камені за наявності певних чинників (табл. 1) починають формуватися з оксалату кальцію, на основі уратних або цистинових конкрементів (особливо після інструментальних процедур), з подальшим приєднанням бактеріальної інфекції.

З огляду на особливості анатомії, цією патологією набагато частіше страждають жінки: 40–60% з них переносять, принаймні, один епізод ІСШ упродовж життя.

ЧАС РОЗКИДАТИ КАМЕНІ
Утворені тріпельфосфатні камені не виходять самостійно і наражають своїх «носіїв» до високого ризику кровотеч, обструкції та зниження функції нирок. Інфекція може поширитися на контралатеральну нирку. Раннє виявлення та лікування струвітів вкрай важливо з огляду на їх швидке зростання, погіршення стану пацієнта й зв’язку із захворюваністю ІСШ. Дотримання дієти у профілактиці та лікуванні тріпельфосфатних каменів не має ніякого значення, висуваючи в першу чергу їх хірургічне видалення, оскільки ефективність антибактеріальної терапії у запобіганні рецидивів ІСШ також недостатня і не замінює повного видалення навіть найдрібніших інфекційних конкрементів. Пацієнтам, що мають хронічну інфекцію сечовивідних шляхів, для запобігання утворенню і зростанню струвітів застосовують інгібітор бактеріальної уреази — ацетогідроксамову кислоту, проте її використання обмежене потенційними істотними побічними ефектами, серед яких гемолітична анемія та венозна тромбоемболія.

Серед застосовуваних в урологічній практиці фітопрепаратів високим попитом користується Фітолізин® («Herbapol», Польща), який себе добре зарекомендував, — найбільш доступний для вітчизняного пацієнта європейський бренд.

ЕФЕКТИВНЕ ЗАПОБІГАННЯ НЕФРОЛІТІАЗУ

Упродовж багатовікової історії людство емпірично застосовувало в лікуванні захворювань рослини та їх компоненти. Останнім часом препарати на основі лікарських рослин є частиною успішних профілактичних і терапевтичних стратегій. Серед застосовуваних в урологічній практиці фітопрепаратів високим попитом користується Фітолізин® («Herbapol», Польща), який себе добре зарекомендував, — найбільш доступний для вітчизняного пацієнта європейський бренд. Екстракти трави споришу, золотушника, хвоща польового, листя берези, кореневища пирію, коріння петрушки й любистку в складі Фітолізину® надають комплексну багатопланову антибактеріальну, протизапальну та імуностимулюючу дію разом із болезаспокійливими і сечогінними ефектами. Останній має важливе значення у виведенні з організму небажаних продуктів обміну речовин і видаленні із сечовивідних шляхів патогенних бактерій. Застосування Фітолізину® ефективно сприяє у боротьбі із ІСШ та розчиненні каменів, підтримуючи функціонування нирок і сечовивідних шляхів в межах норми. Фітолізин® останнім часом випускається у зручній формі капсул (не містять глюкозу і сахарозу). Застосовують препарат курсами до 1 місяця дітям старше 3 років і дорослим по 1 капсулі 2 рази на добу перед їжею, запиваючи достатньою кількістю води. З профілактичною метою Фітолізин® призначають 2 рази на рік курсами протягом 10 днів.

Застосування Фітолізину® ефективно сприяє у боротьбі із ІСШ та розчиненні каменів, підтримуючи функціонування нирок і сечовивідних шляхів в межах норми.

Арина Шевченко

Таблиця 1. Ниркові камені (за Gul Z., Monga M., 2014; Han H. et al. 2015; Favus М., 2016; Shah S., Calle J. C., 2016)