ПОВЕРТАТИСЯ – ПОГАНА ПРИКМЕТА…

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) мають відношення до найбільш поширених інфекцій в усьому світі. З огляду на особливості анатомії, цією патологією набагато частіше страждають жінки: 40–60% з них переносять, принаймні, один епізод ІСШ упродовж життя. Водночас приблизно 20–30% випадків інфекції нижніх сечовивідних шляхів набувають рецидивуючий характер. Рецидивуючі ІСШ також є значною проблемою серед пацієнтів з тривалим дренуванням уретральним катетером, травмами спинного мозку та нейрогенним сечовим міхуром. Емпіричне застосування курсів антибактеріальної терапії при ІСШ ефективно для розв’язання питань щодо гострих симптомів, проте не усуває в достатній мірі ризик рецидивів. Крім того, темпи розвитку антибіотикорезистентності (особливо грамнегативних уропатогенів) випереджають розробку сучасних антибактеріальних засобів, що вимагає умови для пошуку принципово нових профілактичних підходів.

НЕПРОХАНІ «МІКРОБУДІВНИКИ»

У здорових людей реакція сечі зазвичай слабо кисла з рН від 6,0 до 7,5 (нормальний діапазон 4,5–8,0). Значення рН сечі 8,5–9,0 вказують на присутність в ній синтезуючих уреазу мікроорганізмів, таких як протей, клебсієла, псевдомонади, стафілокок, кишкова паличка, ентерококи або уреаплазма. Гідроліз сечовини уреазою вивільнює гідроксильні іони, що призводить до залуження сечі, внаслідок чого утворюються каміння, які складаються з амонію фосфату та магнію (тріпельфосфати, або струвіти). Навіть за відсутності інших симптомів наявність у пацієнта високих значень рН сечі викликає думку про ІСШ. З іншого боку, лужна реакція сечі може свідчити про існування в нирках струвітів. Тріпельфосфатні камені, які найчастіше звуться інфекційними конкрементами, зазвичай виникають у пацієнтів з рецидивуючими ІСШ, особливо в поєднанні з анатомічними аномаліями сечових шляхів або частою катетеризацією сечового міхура. В більшості випадків струвіти швидко зростають до великих розмірів та можуть заповнювати собою ниркову миску з утворенням коралоподібної структури; нерідко викликають рецидиви після хірургічного видалення. Інші складники каменю можуть містити карбонат кальцію та фосфат кальцію, які також утворюють кристали в дуже лужній сечі. У ряді випадків камені за наявності певних чинників (табл. 1) починають формуватися з оксалату кальцію, на основі уратних або цистинових конкрементів (особливо після інструментальних процедур), з подальшим приєднанням бактеріальної інфекції.

З огляду на особливості анатомії, цією патологією набагато частіше страждають жінки: 40–60% з них переносять, принаймні, один епізод ІСШ упродовж життя.

ЧАС РОЗКИДАТИ КАМЕНІ

Утворені тріпельфосфатні камені не виходять самостійно і наражають своїх «носіїв» до високого ризику кровотеч, обструкції та зниження функції нирок. Інфекція може поширитися на контралатеральну нирку. Раннє виявлення та лікування струвітів вкрай важливо з огляду на їх швидке зростання, погіршення стану пацієнта й зв’язку із захворюваністю ІСШ. Дотримання дієти у профілактиці та лікуванні тріпельфосфатних каменів не має ніякого значення, висуваючи в першу чергу їх хірургічне видалення, оскільки ефективність антибактеріальної терапії у запобіганні рецидивів ІСШ також недостатня і не замінює повного видалення навіть найдрібніших інфекційних конкрементів. Пацієнтам, що мають хронічну інфекцію сечовивідних шляхів, для запобігання утворенню і зростанню струвітів застосовують інгібітор бактеріальної уреази — ацетогідроксамову кислоту, проте її використання обмежене потенційними істотними побічними ефектами, серед яких гемолітична анемія та венозна тромбоемболія.

Серед застосовуваних в урологічній практиці фітопрепаратів високим попитом користується Фітолізин® («Herbapol», Польща), який себе добре зарекомендував, — найбільш доступний для вітчизняного пацієнта європейський бренд.

ЕФЕКТИВНЕ ЗАПОБІГАННЯ НЕФРОЛІТІАЗУ

Упродовж багатовікової історії людство емпірично застосовувало в лікуванні захворювань рослини та їх компоненти. Останнім часом препарати на основі лікарських рослин є частиною успішних профілактичних і терапевтичних стратегій. Серед застосовуваних в урологічній практиці фітопрепаратів високим попитом користується Фітолізин® («Herbapol», Польща), який себе добре зарекомендував, — найбільш доступний для вітчизняного пацієнта європейський бренд. Екстракти трави споришу, золотушника, хвоща польового, листя берези, кореневища пирію, коріння петрушки й любистку в складі Фітолізину® надають комплексну багатопланову антибактеріальну, протизапальну та імуностимулюючу дію разом із болезаспокійливими і сечогінними ефектами. Останній має важливе значення у виведенні з організму небажаних продуктів обміну речовин і видаленні із сечовивідних шляхів патогенних бактерій. Застосування Фітолізину® ефективно сприяє у боротьбі із ІСШ та розчиненні каменів, підтримуючи функціонування нирок і сечовивідних шляхів в межах норми. Фітолізин® останнім часом випускається у зручній формі капсул (не містять глюкозу і сахарозу). Застосовують препарат курсами до 1 місяця дітям старше 3 років і дорослим по 1 капсулі 2 рази на добу перед їжею, запиваючи достатньою кількістю води. З профілактичною метою Фітолізин® призначають 2 рази на рік курсами протягом 10 днів.

Застосування Фітолізину® ефективно сприяє у боротьбі із ІСШ та розчиненні каменів, підтримуючи функціонування нирок і сечовивідних шляхів в межах норми.

Арина Шевченко

Таблиця 1. Ниркові камені (за Gul Z., Monga M., 2014; Han H. et al. 2015; Favus М., 2016; Shah S., Calle J. C., 2016)

ЛЕЙКОЦИТУРІЯ та її диференційно-діагностичне значення в практиці лікаря первинної ланки

КОЛИ ЛЕЙКОЦИТІВ ЗАБАГАТО

Незмінною популярністю й заслуженою довірою лікарів та пацієнтів протягом багатьох років користується Фітолізин® виробництва «Herbapol». Препарат застосовується при інфекційних і запальних захворюваннях сечовидільної системи; сприяє вимиванню дрібних конкрементів, попереджує їх зростання або повторне післяопераційне утворення. Біологічно активні речовини лікарських рослин (трава золотушника, хвоща польового і горця пташиного, коріння петрушки й любистку, кореневища пирію, насіння пажитника, листя берези і лузга цибулі) у складі Фітолізину® підсилюють виведення з організму сечовини та сечової кислоти, сприяють збереженню колоїднокристалоїдного балансу сечі; здійснюють спазмолітичну, знеболювальну, протизапальну, протимікробну і сечогінну дію, сприяючи профілактиці висхідної інфекції (напр., при циститі). Приймають Фітолізин® після їжі 3–4 рази на добу по 1 чайній ложці, розчиненої в 0,5 склянці теплої води. Також з’явилася нова форма випуску Фітолізину® — в капсулах, що робить прийом препарату максимально комфортним і приємним. Тривалість застосування Фітолізину® — 2–6 тижнів. У разі необхідності курс повторюють. Також з’явилася нова форма випуску Фітолізину® — в капсулах, що робить прийом препарату максимально комфортним і приємним. Перелік літератури знаходиться в редакції

Оскільки екскреція формених елементів крові із сечею має різну інтенсивність упродовж доби, найбільш точним є їх підрахунок у добовому об’ємі сечі (проба Каковського — Аддіса). Проте цей метод в даний час застосовується вкрай рідко.

Лейкоцитурія, особливо при повторному аналізі, вказує на необхідність скрупульозного комплексного обстеження пацієнта для з’ясування її джерела. Але не варто забувати, що нерідко причиною лейкоцитурії може бути банальне порушення правил забору сечі. Перед процедурою потрібен ретельний туалет зовнішніх статевих органів, а сечовипускання повинно виконуватися із відведенням крайньої плоті / розведенням статевих губ.

ПРО ЩО МОЖУТЬ СКАЗАТИ ЛЕЙКОЦИТИ Лейкоцитурія за походженням може бути екстранирковою — при патології сечовивідної або (у чоловіків) статевої системи і ниркової — при ушкодженні клубочків та канальців. На нефронне джерело лейкоцитів вказує наявність в сечі лейкоцитарних або лейкоцитарно-епітеліальних циліндрів. Провести топічну діагностику дає можливість трьохсклянкова проба Томпсона:

Лейкоцитурія за походженням може бути екстранирковою — при патології сечовивідної або (у чоловіків) статевої системи і ниркової — при ушкодженні клубочків та канальців.

Причиною незначної (до 40 в полі зору) або помірною (50–100) лейкоцитурії може бути дебют гострого гломерулонефриту, часто — хронічна ниркова недостатність, нефротичний синдром.

Помірне підвищення кількості лейкоцитів може мати асептичний характер. Тоді як піурія — каламутна сеча, лейкоцити покривають все поле зору або утворюють скупчення — майже у всіх випадках має інфекційний генез (апостематозний нефрит, прорив граничних абсцесів, гнійне запалення сечових шляхів).

Особливості лейкоцитарного профілю сечі визначаються етіологією та патогенезом захворювань, що призводять до розвитку лейкоцитурії. Поліморфноядерні нейтрофіли супроводжують гломеруло-, пієлонефрити, запальні захворювання сечовивідних шляхів, хронічну ниркову недостатність, хронічний простатит. Лімфоцити (абактеріальне або аутоімунне ураження) притаманні для первинного і вовчакового гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, амілоїдозу, раку нирки, хронічної реакції «господар проти трансплантата». Еозинофіли (>1% в сечі) зустрічаються при гострому інтерстиціальному нефриті лікарського (алергічного) походження, холестеринової емболії нирок, гострих реакціях «господар проти трансплантата»; можливі при гострому тубулярному некрозі, гломерулонефриті, діабетичній нефропатії, інфекції сечовивідних шляхів, полікістозі, тромбоемболії нирок.

При стійкому збільшенні у сечі кількості лейкоцитів на тлі низьких значень рН слід виключити туберкульозне ураження нирок.

«Активні» лейкоцити притаманні переважно для гострого запалення ниркової тканини. Проте метод їх виявлення, як і провокаційні тести на виявлення прихованої лейкоцитурії, в даний час практично не застосовуються. Заміною може служити метод тест-смужки, в основі якого полягає активна відповідь лейкоцитів (рівень естерази) на бактеріальний збудник.

Лейкоцитурія без бактеріурії може спостерігатися при високій температурі тіла (що не пов’язана із захворюванням нирок), вагітності, застосуванні глюкокортикоїдів, алопуринолу, ацетилсаліцилової кислоти, солей заліза, леводопи, після фізичного навантаження, антибіотикотерапії (ампіцилін, метицилін, канаміцин), при інтерстиціальному нефриті, простатиті, реакції «господар проти трансплантата».

Одночасне виявлення лейкоцитурії та бактеріурії (>104 КУО/мл) відіграє важливу роль в діагностиці запальних захворювань нирок і сечовивідних шляхів навіть за відсутності симптоматики.

ТРАДИЦІЇ ЯКОСТІ — ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОСТІ

Незмінною популярністю й заслуженою довірою лікарів та пацієнтів протягом багатьох років користується Фітолізин® виробництва «Herbapol». Препарат застосовується при інфекційних і запальних захворюваннях сечовидільної системи; сприяє вимиванню дрібних конкрементів, попереджує їх зростання або повторне післяопераційне утворення.

Біологічно активні речовини лікарських рослин (трава золотушника, хвоща польового і горця пташиного, коріння петрушки й любистку, кореневища пирію, насіння пажитника, листя берези і лузга цибулі) у складі Фітолізину® підсилюють виведення з організму сечовини та сечової кислоти, сприяють збереженню колоїднокристалоїдного балансу сечі; здійснюють спазмолітичну, знеболювальну, протизапальну, протимікробну і сечогінну дію, сприяючи профілактиці висхідної інфекції (напр., при циститі).

Приймають Фітолізин® після їжі 3–4 рази на добу по 1 чайній ложці, розчиненої в 0,5 склянці теплої води. Також з’явилася нова форма випуску Фітолізину® — в капсулах, що робить прийом препарату максимально комфортним і приємним. Тривалість застосування Фітолізину® — 2–6 тижнів. У разі необхідності курс повторюють.

Також з’явилася нова форма випуску Фітолізину® — в капсулах, що робить прийом препарату максимально комфортним і приємним.

Перелік літератури знаходиться в редакції

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ)… Багатоликі та різноманітні, маніфестні й латентні, каверзні та вигадливі, ускладнені й рецидивуючі — вони завжди являють собою нелегке завдання як для лікаря, так і для пацієнта. Особливі труднощі викликає безсимптомна бактеріурія — виявлення в сечі бактерій без будь-яких клінічних симптомів, особливо у вагітних, хворих на цукровий діабет, що часом ставить у глухий кут найдосвідченого фахівця. Здавалося б, лише неускладнені ІСШ, але саме вони несуть відповідальність за 1 мільйон щорічних невідкладних звернень за медичною допомогою, 100 000 госпіталізацій пацієнтів похилого віку (Cortes-Penfeld N., 2018), саме вони докучатимуть 50% жінок у всьому світі, спричиняючи рецидиви в 20–30% випадків (Wagenlehner F., 2018).

ЛЕГКО ОТРИМАТИ — ВАЖКО ПОЗБУТИСЯ

Висока ймовірність рецидиву обумовлена великим переліком чинників ризику, що передбачають виникнення ІСШ. «Нешкідливі» поведінкові особливості (нехтування особистою гігієною, активне використання сперміцидів, часта зміна статевих партнерів та сам статевий акт, пристрасть до газованих напоїв), супутня соматична (цукровий діабет), нефро- і урологічна патологія (конкременти та обструкція сечовивідних шляхів, везікоуретральний рефлюкс, хронічна ниркова недостатність), а також деякі фізіологічні особливості (збільшення обсягу залишкової сечі, дефіцит естрогенів, похилий вік, недостатній нутритивний статус) сприяютимуть частим рецидивам ІСШ (Jhang J. 2017). Відповідно до результатів нещодавно опублікованого дослідження GESPRIT, проведеного в 5 великих європейських країнах (Німеччина, Швейцарія, Польща, Росія та Італія), щорічно один пацієнт переносить в середньому 5,15 епізодів ІСШ, проте звертається за медичною допомогою лише 2,78 разів (Wagenlehner F., 2018). Згідно з показниками тих самих авторів, відсутність вторинної профілактики пов’язана із високою ймовірністю рецидиву ІСШ: 47,4% пацієнтів переносять до 6 випадків ІСШ упродовж одного року, а в 14,4% випадків діагностується більше 12 епізодів рецидивів ІСШ.

СКЛАДНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ

На відміну від лікування гострих епізодів ІСШ, профілактичні стратегії щодо ІСШ менш вивчені й суворо не регламентуються міжнародними нормативними документами. Останнім часом Європейське урологічне суспільство в своєму «Посібнику з урологічних інфекцій» (Grabe М., 2015) передбачає наступний порядок профілактичних заходів:

• модифікація способу життя та корекція наявних чинників ризику;
• профілактика, що не передбачає використання антибіотиків;
• антимікробне попередження. На жаль, ізольована модифікація способу життя (дотримання гігієни, уникнення переохолоджень, спорожнення сечового міхура до/після статевого акту, збільшення споживання рідини та харчових волокон) виявляється недостатньо ефективною.

Друга підгрупа профілактичних заходів доволі велика і передбачає прийом соку з журавлини, пробіотиків, що містять лактобактерії, d-манози, гормонозамісну терапію, імунопрофілактику з використанням вакцин, ендовезікальні інстиляції гіалуронової кислоти і хондроїтин сульфату (Grabe М., 2015).

Застосування гормональної терапії та імунопрофілактики нерідко не знаходить відгуку в серцях пацієнтів через можливі ускладнення і високу частоту розвитку небажаних явищ, тоді як переважна більшість хворих віддає пріоритет комбінованій фітотерапії або прийому пробіотиків.

ЯК ЕФЕКТИВНО ЗАПОБІГТИ РЕЦИДИВАМ?

Популярність фітотерапії в профілактиці рецидивів ІСШ продовжує неухильно зростати. Найбільше визнання у вітчизняних фахівців отримав комбінований препарат Фітолізин®, що містить кілька лікарських трав. Унікальна комбінація трави золотушника, хвоща польового і споришу, лузга цибулі ріпчастої, березового листя, коріння петрушки і любистку, кореневища пирію, насіння пажитника, ефірних олій сосни, шавлії, апельсина і м’яти перцевої надають препарату м’яку сечогінну, спазмолітичну, знеболювальну та протизапальну дію.

Легке, безболісне виведення токсичних речовин, дрібних конкрементів, патогенної мікрофлори сприяє нормалізації самопочуття, прискоренню одужання і перешкоджає виникненню рецидивів ІСШ. Фітолізин® випускається у вигляді пасти, яку перед вживанням необхідно розвести в теплій воді (1 чайна ложка пасти на ½ склянки води) і приймати 3–4 рази на добу після їжі протягом декількох місяців. Також зовсім недавно з’явилася нова форма випуску Фітолізину® — капсули, яка робить прийом препарату максимально комфортним і приємним.

Фітолізин® переконливо довів свою ефективність під час клінічних досліджень: А. Гайбулаєв (2013) і Л. Співак (2017) продемонстрували високу результативність та добру переносність препарату в лікуванні уролітіазу. Підґрунтям отриманих даних дослідники вважають той факт, що тривалість терапії Фітолізином® повинна становити не менше 2–3 місяців. Натуральний комбінований фітопрепарат Фітолізин® — це не тільки запорука приємного розставання з «непроханим гостем», а й гарант ефективної та безпечної профілактики ІСШ.

Також зовсім недавно з’явилася нова форма випуску Фітолізину® — капсули, яка робить прийом препарату максимально комфортним і приємним.

Підґрунтям отриманих даних дослідники вважають той факт, що тривалість терапії Фітолізином® повинна становити не менше 2–3 місяців.

Перелік літератури знаходиться в редакції. Інга Луначевська

Жінки страждають циститом в 4 рази частіше, ніж чоловіки. Виною тому особливості будови сечовивідного каналу. У жінок він короткий і широкий, через що бактеріям легше проникнути в сечовий міхур.  

Пацієнтка запідозрила, що у нього цистит і звернувся до фахівця. Лікування циститу вимагає повного аналізу, щоб зрозуміти його характер і методи боротьби з ним. Що може призначити лікар?

• Біохімічний аналізи крові. При циститі будуть виявлені лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули, підвищена кількість нейтрофілів, збільшення рівня ШОЕ.
• Загальний аналіз сечі. У ній можуть бути підвищені лейкоцити і епітеліальні клітини.
• Посів сечі. Потрібен для з’ясування природи збудника, що викликав запалення і для перевірки на чутливість до антибіотиків.
• Урофлоуметрія — дослідження потоку сечі.
• УЗД нирок і сечового міхура. Воно допомагає виявити зміни стінки сечового міхура, характерне для циститу, наявність каменів і новоутворень.
• Огляд в гінекологічному кріслі.

Перш, ніж звертатися до лікаря варто ознайомитися з ознаками запалення сечового міхура. Вони досить сильні і сплутати їх майже неможливо, але все ж нагадаємо:

• Ріжучі болі внизу живота, в надлобковій області.
• Прискорені позиви до сечовипускання. Виділення сечі маленькими порціями.
• Печіння в області зовнішніх статевих органів.

Захворювання найчастіше викликається бактеріями, тому застосовуються антибактеріальні препарати. Для безпеки здоров’я потрібно використовувати продукт, якість якого підтверджено європейськими сертифікатами і схвалено багатьма жінками, які страждати від проблем з сечостатевою системою.

З піском, запаленням та інфекціями допоможе справитися Фітолізін® Актив та Фітолізін® Нефрокапсули. Проблеми із сечовивідною системою не будуть заважати яскравому життю.

ПРОТЕЇНУРІЯ

Типи протеїнурії:

1.Інтермітуюча (мінімальна, рідше помірна):

• функціональна (лихоманка, високе фізичне/білкове навантаження, переохолодження, емоційний стрес, застійна серцева недостатність) – зникає після усунення причини;
• ідіопатична (у деяких здорових дітей або молоді) — сечовий осад в нормі;
• ортостатична (переважно у підлітків) — до 1–1,5 г/ доб. Під час проведення ортостатичної проби (1 год безперервної ходьби) збільшується в 2 і більше разів.

2.Персистуюча (>30 мг/доб. або альбумінурія >300 мг в порції) за походженням:

–  Ренальна:

• канальцева (високий вміст низькомолекулярних білків) — спадкові тубулопатії, інтерстиціальний нефрит (ІН), гостра ниркова недостатність, токсичне ураження солями важких металів і лікарськими препаратами (до 1 г/доб.);
• змішана — ГН, діабетична нефропатія, пієлонефрит (ПН), амілоїдоз.
• клубочкова — гломерулонефрит (ГН), ниркові васкуліти, діабетична нефропатія, амілоїдоз нирок. Несприятлива прогностична ознака — поява високомолекулярних глобулінів.

–  Cупраренальна (переповнення) — мієломна хвороба, хвороба Вальденстрема, злоякісні лімфоми (≥0,5–2 г/доб.).

– Інфраренальна (секреторна) — ПН, ІН, простатит (до 1 г/доб.).

Протеїнурія>2,5–3 г/доб. за відсутності чіткого етіологічного чинника — показана нефробіопсія.

ГЕМАТУРІЯ

мікроскопія осаду не пізніше 30 хв від моменту забору!)

Типи гематурій:

1.Макрогематурія (сеча яскраво-червоного кольору — кровотеча з нижніх сечових шляхів, «м’ясних помиїв» — ГН). Невідкладне проведення цистоскопії (за відсутності змін слизової оболонки безболісна гематурія з обох сечоводів — ГН, з одного — сечокам’яна хвороба, пухлина/травма/розрив   кісти  нирки, капілярний некроз при гострому ГН. При супутній протеїнурії >1 г/доб. — здійснюють нефробіопсію. Протеїнурія <1 г/доб. — УЗД, доплер-УЗД, КТ. Нормальні показники візуалізуючих методів — показано цістосткопію; якщо патологію не виявлено — здійснюють ангіографію ниркових артерій. За відсутності змін — нефробіопсія.

2.Псевдогематурія: вживання  в  їжу буряка,  червоної  смородини,  моркви, прийом   рифампіцину,   нітроксоліну, ацетилсаліцилової  кислоти  у  високих дозах.

3.Мікрогематурія (5–6 в п/зр або до 20 тис. / мл) — хронічні захворювання нирок (найбільш часто у дорослих — IgA-нефропатія, у дітей — синдром Альпорта), початкова стадія онкопатології.

Рекомендовано розгорнуту коагулограму з визначенням кількості тромбоцитів та  їх  адгезивно агрегаційних властивостей; концентрації фібриногену, розчинних комплексів фібринмономера, продуктів деградації фібриногену/фібрину, ПЧ і АЧТЧ.

При супутній протеїнурії >1 г/доб. — здійснюють нефробіопсію. Протеїнурія <1 г/доб. — УЗД, доплер-УЗД, КТ.

Наявність лише альбуміну — функціональний характер або ГН; низькомолекулярних білків — мієломна хвороба, амілоїдоз, нефропатія; β2-мікроглобуліну — нефропатія з ураженням канальців та інтерстицію. При протеїнурії >30 мг/доб. починають із визначення загальної кількості виділеного за доб. у білка.

ЦИЛИНДРУРІЯ

• гіалінові — після фізичного навантаження у здорових осіб; ГН, застійна серцева недостатність, дегідратація;
• восковидні — нефротичний синдром, що швидко прогресує ГН, ниркова недостатність;
• зернисті — ниркова недостатність.

КРИСТАЛУРІЯ

Різновиди та причини:

• тріпельфосфати — ІСШ;
• урати — подагра, гемобластози, запальні захворювання кишечника, порушення канальцевої реабсорбції, дегідратація, надлишок пуринів та тваринного білка в їжі;
• фосфати — гіперпаратиреоїдизм, нирковий тубулярний ацидоз, надлишок в їжі натрію, фруктова дієта;
• оксалати — гіперпаратиреоїдизм, хвороба Педжета, кісткові метастази, тривала іммобілізація, швидко прогресуючий остеопороз, саркоїдоз, гіперкальціурія, нирковий тубулярний ацидоз, системний ацидоз, ІСШ, запальні захворювання кишечника, хронічна діарея, застосування глюкокортикоїдів, передозування вітаміну D, С, надлишок в їжі тваринного білка, натрію, оксалатів, фосфатів, низький вміст кальцію.Змінені еритроцити >80% — ГН або ІН, незмінені еритроцити >80% — сечокам’яна хвороба, ПН, полікістоз нирок, пухлинний або туберкульозний процес у сечовій системі.

ЛЕЙКОЦИТУРІЯ

(>10 в п/зр) залежно від домінування типів клітин:

• еозинофіли (>5%) — гострий ІН медикаментозного походження, холестеринова емболія нирок;
• лімфоцити — первинний або вовчаковий ГН;
• поліморфноядерні лейкоцити — інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ), ПН. Проведення 2- або 3-склянкової проби: уретрит — лейкоцити переважно в 1-й порції сечі, ПН — у всіх порціях.

ЯКІСТЬ, ПЕРЕВІРЕНА ЧАСОМ

Вітчизняним лікарям і пацієнтам упродовж багатьох десятиліть відоме про препарат Фітолізин® («Herbapol», Польща), який   отримав   заслужене визнання й повагу. Сучасні технології та високі стандарти європейського виробництва забезпечують відмінну якість і безпеку препарату, обумовлюючи його ефективність в лікуванні та профілактиці інфекційних і запальних станів сечовивідних шляхів, що супроводжують сечокам’яну хворобу. Унікальна комбінація трави золотушника, хвоща польового й споришу, лузги цибулі ріпчастої, листя берези, коріння петрушки та любистку, кореневища пирію, насіння пажитника, ефірних олій сосни, шавлії, апельсина і м’яти перцевої чинить легку сечогінну, спазмолітичну, протизапальну, антимікробну і знеболюючу дію, перешкоджає каменеутворенню, підтримуючи функціонування нирок і сечовивідних шляхів у межах норми. Останнім часом Фітолізин® випускають не тільки у традиційній формі пасти, але і в капсулах (не містять глюкозу і сахарозу), що найкомфортніше для пацієнта. Застосовують Фітолізин® дорослим і дітям старше 3 років курсами до 1 місяця. Профілактичні курси триватимуть 10 днів 2 рази на рік.

Неприємна статистика повідомляє, що кожна друга дівчина хоч раз в житті хворіла на цистит. На жаль, саме прекрасна половина людства знаходиться в найбільшій зоні ризику хвороби. Чому так відбувається?  

• Будова сечівника у жінок сприяє легкому проникненню бактерій, тому що він широкий і короткий. Мікроорганізми дуже підступні, їм нічого не варто потрапити в порожнину сечового міхура.  
• У жінок отвір сечівника знаходиться ближче до анусу, ніж у чоловіків. Бактерії з заднього проходу легко і часто потрапляють туди просто після дефекації.  
• Уретра жінок при статевому акті вивертається і фактично стикається з піхвою. Це може джерелом хвороботворних мікроорганізмів.  
• Різноманітність захворювань статевої системи у жінок, на жаль, дуже багатогранно. Багато з них мають запальним ефектом і можуть перейти на сечовий міхур.  
• Щомісячні гормональні зміни в організмі жінок призводять до ослаблення місцевого імунітету в сечостатевій системі і провокують виникнення хвороби.  
• При клімаксі яєчники поступово перестають виділяти статеві гормони. Через це слизова оболонка стоншується і стає вкрай вразливою для будь-якої інфекції.

У будь-якому випадку, потрібно стежити за своїм здоров’ям більш ретельно і залишатися подалі від спокус. При перших же симптомах варто звернутися до фахівця, який призначить вам медикаментозне лікування. Препарати повинні бути перевіреними і сертифікованими. Фітолізін® Актив та Фітолізін® Нефрокапсули задовольняють потреби кожної жінки, яку спіткала проблема циститу.

Лікування циститу може зайняти багато часу, якщо ви не виявили його заздалегідь. У тому випадку, якщо навіть при перших симптомах ви звернетеся до лікаря, шанс швидко вилікуватися збільшується.

Цистит і вагітність: виявити і знешкодити

Ослаблений імунітет і гормональні бурі в організмі майбутньої мами роблять її беззахисною перед інфекціями і циститом — запаленням сечового міхура. Важливо відстежити його появу якомога раніше і вчасно почати правильне лікування.

Цистит і вагітність: чому виникає

Вагітні жінки особливо часто стикаються з циститом і його головним симптомом — болючим, прискореним сечовипусканням. Причин появи хвороби кілька. Почнемо з того, що гормон збереження вагітності прогестерон розслабляє м’язи геніталій, а заодно і сечовивідних шляхів. В результаті хвороботворні бактерії швидко потрапляють в сечовий міхур, розмножуються і провокують запалення сечостатевої системи. Крім того, місяці виношування дитини сильно знижують імунітет, змінюється гормональний фон, порушується мікрофлора піхви, і у випадкового циститу з’являються всі шанси перерости в хронічний. Більшість ліків від цієї неприємності в цікавому положенні застосовувати не можна. А пролікувати його потрібно! Хвороботворні бактерії при безперешкодному поширенні можуть проникнути в піхву, інфекція ризикує осісти в нирках, погіршити їх роботу і навіть спровокувати викидень. Щоб мінімізувати ризики і ускладнення, важливо вчасно здавати аналізи.

Цистит і вагітність: як лікуватися

Для лікування запалення сечового міхура, як правило, підбираються щадні антибактеріальні препарати. Лікування зазвичай триває від 3 до 7 днів. Паралельно сучасна медицина пропонує майбутнім мамам дієвий спосіб лікування хвороби за допомогою інстиляції — введення ліків безпосередньо в сечовий міхур. Симптоми циститу зникають за одну-дві процедури. Однак після пологів зайнятися лікуванням хвороби все одно доведеться. Прискорюють одужання сечогінні чаї, призначені лікарем і фітопрепарати з екстрактом журавлини і лактобактеріями в складі. Їх місія — нормалізувати мікрофлору і запобігти поширенню інфекції.

Скоріше добігти до туалету! Чому я так часто «бігаю»? Боже, як боляче! Чому сечі так мало!? Ці та інші відчуття виникали у кожної другої жінки на планеті, назва цьому – цистит. Давайте розберемося, що це таке, чому виникає та як можна не допустити виникнення цього захворювання.

Визначення терміну та фактори ризику циститу

Цистит – це гострий чи рецидивуючий (той, що повторюється) запальний процес сечового міхура, який дуже часто вражає молодих жінок та жінок преклімактеричного віку. Практично у кожної третьої жінки спостерігались прояви циститу до досягнення віку 24 років, і це не є випадковістю. Активне сексуальне життя, використання сперміцидів, нові сексуальні партнери тощо – це одні з основних поведінкових факторів ризику, які зумовлюють пік захворюваності саме у молодих жінок. Часто перший випадок циститу випадає на початок статевого життя, а далі загострення можуть бути також пов’язані із сексуальним контактом, хоча це не є 100% закономірністю. У старшому віці більш легке залучення сечового міхура в запальний процес зумовлене змінами, які відбуваються в організмі жінки. На тлі зменшення жіночих статевих гормонів, слизові оболонки, зокрема сечовивідної системи, тоншають, стають більш сухими, легше травмуються. Все це створює умови для проникнення та легкого розмноження інфекційних агентів у сечовій системі.

Причини циститу

Зазвичай цистит виникає через проникнення бактерій до міхура через сечовидільний канал. У жінок він короткий, широкий та розташований близько до прямої кишки, яка є резервуаром для бактерій. У 80% випадків це кишкова бактерія (E. coli) та у 20 % – інші збудники: стафілококи, стрептококи, клебсієли та протей. Кишкова паличка має джгутики та волоски (фімбрії), які забезпечують їй щільне прикріплення до стінок сечового міхура, а численні токсини, які вона виділяє, сприяють зниженню місцевого імунітету та розвитку біоплівок. Такі біоплівки стійкі до дії антибіотиків та є джерелом розповсюдження бактерій при наступних загостреннях циститу. Саме тому загострення циститу в третини жінок повторюються знову і знову.

Діагностика циститу

При зверненні за допомогою лікар проводить опитування, оглядає пацієнта та призначає обстеження. Цистит без ускладнень проявляється здебільшого місцевими симптомами, які є підставою для лікаря встановити діагноз: печіння, болючість, часті походи до туалету, інколи труднощі із сечовипусканням, біль внизу живота. При цьому проявів загального характеру – інтоксикації, підвищення температури, запалення в аналізі крові, порушень із боку нирок – немає. Які аналізи є основними для встановлення діагнозу циститу? Це аналіз сечі, де можуть бути знайдені лейкоцити, бактерії та еритроцити. Все це може вказувати на наявність запалення у сечовому міхурі. Жінкам, у яких цистит повторюється, треба додатково проконсультуватися у гінеколога та пройти обстеження на статеві інфекції. Додаткові методи обстеження при рецидивуючому циститі: УЗД, інструментальний огляд сечового міхура (цистоскопія) та цистографія. Так можна оцінити наскільки розповсюдилося запалення.

Лікування та профілактика

Оскільки здебільшого саме бактерії є причиною розвитку та загострення циститу, то антибіотики будуть основним компонентом лікувальної схеми. Лікар призначить антибіотик, який рекомендовано за протоколом, та випише рецепт для придбання препарату в аптеці. На жаль, антибіотик не завжди спрацьовує. В усьому світі гостро постає проблема пристосування бактерій до дії антибіотиків, які втрачають свою ефективність із року в рік. Лікування циститу, що рецидивує, та ефективне очищення сечового міхура від бактерій є великою проблемою, тому що антибіотики дуже погано проникають у біоплівки. Одним із методів, який може покращити очищення сечовивідних шляхів від бактерій, є використання рослинних препаратів із м’якою сечогінною дією. Сечовипускання природно захищає організм від того, щоб агресивні бактерії не проникли та не закріпилися у сечовому міхурі. Тому рекомендовано збільшити частоту сечовипускань і підвищити об’єм рідини, що споживається. У рослинних препаратах за сечогінний ефект відповідають ефірні, летючі олії, сапоніни, ксантини, флавоноїди та глікозиди. Рослинні препарати з антисептичним, сечогінним, спазмолітичним, протизапальним ефектами є найкращим варіантом лікування і запобігання циститу. Саме такими препаратами є сімейство Фітолізин паста та нефрокапсули, що містять 9 та 7 рослинних компонентів відповідно, кожен з яких із давніх-давен використовують у народній медицині для підтримки здоров’я сечового міхура та нирок. Біологічно активні речовини Фітолизину пасти та нефрокапсул посилюють виведення натрію, хлору, роботу нирок, збільшуючи частоту та об’єм сечовипускання.

Флавоноїди пригнічують розмноження бактерій у сечовому міхурі та сприяють виділенню надмірної кількості сечовини. Сапоніни пригнічують ріст стафілококів. Аглюкони мають спазмолітичний ефект. Силікати, які містяться в таких рослинах як спориш та польовий хвощ, запобігають утворенню каменів та підвищують виведення сечової кислоти. У дослідженнях було продемонстровано зменшення частоти наступних загострень циститу та більш швидке одужання за умови використання рослинних препаратів у комплексній схемі лікування та окремо, впродовж місяця, після появи повторних симптомів. Якщо ви зіткнулися з проблемою циститу, то підтримка здоров’я сечовивідних органів має відбуватися на регулярній основі, по 2 курси на рік.

Джерела:

1. Ведення пацієнтів з неускладненим циститом: оновлені Європейські рекомендації 2018. Журнал «РАЦІОНАЛЬНА ФАРМАКОТЕРАПІЯ» № 4 (49) 2018, с. 60-62 https://rpht.com.ua/ua/archive/2018/4%2849%29/pages-60-62/vedennya-paciientiv-z-neuskladnenim-cistitom-onovleni-ievropeyski-rekomendaciyi-

2. В.І. Медведь. Безсимптомна бактеріурія та рецидивуючий цистит у жінок: що нового? Журнал «Жіночий лікар», № 2 (88), 2020, с. 10-11 https://health-ua.com/article/62399-bezsimptomna-bakterurya-taretcidivuyuchij-tcistit-uzhnok-sho-novogo

3.Лисицька Є. Генітоуринарні менопаузальні симптоми: порівняння вагінального гелю на основі гіалуронової кислоти з кремом на основі естріолу. Журнал «Здоров’я України» https://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2022/Akush_3-4_2022/Akysh_3-4_2022_st15.pdf

4. Нікітін О.Д. ФІТОМЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ ХРОНІЧНОЇ РЕЦИДИВУЮЧОЇ ІНФЕКЦІЇ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ. Газета «НОВИНИ МЕДИЦИНИ ТА ФАРМАЦІЇ» 1-2 (485-486) 2014 http://www.mif-ua.com/archive/article/37835

5. ЦИСТИТ: СИМПТОМИ, ЛІКУВАННЯ, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ. https://novgor.crl.net.ua/porady-likarya/tsystyt-symptomy-likuvannya-prychyny-vynyknennya/

Болюче сечовипускання – проблема, що знайома більшості чоловіків та жінок. Вона розвивається на тлі різних урологічних патологій. Аби позбавитись дискомфорту, неприємних симптомів, потрібно провести комплексну діагностику, виявити першопричини. Лікування завжди призначає спеціаліст.

Причини болю під час сечовипускання

Основні причини болючого сечовипускання:

• Цистит. Розвивається на тлі активного росту патогенної флори, шкідливих бактерій. Можуть турбувати часті та безрезультатні поклики до сечовипускання, болі, печія.
• Сечокам’яна хвороба. На її тлі в одному з відділів сечовидільної системи утворюється каміння. Болі – не єдиний симптом, може виникати коліка знизу живота, у спині, боку. Вона часто віддає в зону піхви, супроводжується різким підвищенням температури. Зверніть увагу на колір сечі, вона зазвичай мутнішає.
• Венеричні захворювання. Гонорея, трихомоніаз, уреоплазмоз, хламідіоз, інші. Вони передаються статевим шляхом, потребують професійного лікування. Зверніться до уролога, гінеколога, венеролога (первинно треба звернутись саме до венеролога). Пацієнтів також часто турбують не характерні виділення зі статевих органів, неприємне відчуття печії.

Оскільки часте, болюче сечовипускання у жінок та чоловіків може виникати за різних причин, важливо своєчасно провести диференціальну діагностику. Вона продемонструє, що саме не так, дозволить підібрати оптимальний план лікування. Найчастіша причина – цистит, але можливі варіанти, тож краще буде звернутися до лікаря. Записуйтесь на прийом при таких симптомах:

• Часті та безрезультатні поклики до туалету.
• Дискомфорт, якого раніше не було, він тримається 1-3 доби чи довше.
• Сеча змінила колір.
• З’явились сліди крові.
• Запах став різким, неприємним.

Лікар проведе опитування, збере анамнез, за необхідністю направить пацієнта на додаткові обстеження. Як приклад: біль при сечовипусканні може турбувати на тлі циститу та пієлонефриту, й лікування потрібне зовсім різне.

Діагностика болючого сечовипускання

Діагностика при скаргах на біль, печію, інші неприємні відчуття передбачає:

• Огляд, збір анамнезу, вивчення історії захворювання пацієнта.
• УЗД сечового міхура. Жінок за необхідністю додаткового направляють на УЗД тазових органів, чоловіків – на трансректальне УЗД простати.
• Лабораторні аналізи – мазки на бакпосів, загальні крові, сечі, виявлення залишкової сечі, цистоскопія, гістологія, мікроскопія.

Мати направлення для здачі аналізів в лабораторії не потрібно, але й здавати все одразу нема сенсу. Краще спочатку проконсультуйтесь з лікарем, він підкаже, які маркери потрібні саме вам.

Лікування болю під час сечовипускання

Терапевтична схема у випадку болю, печії під час сечовипускання залежить від діагнозу.

При циститі призначають:

• Антибіотикотерапію – перша ступінь лікування. Важливо знати чутливість до різних збудників, це гарантуватиме відмінні результати.
• Прийом рослинних фітопрепаратів – потрібно обрати надійний засіб зі стандартизованими рослинними компонентами. Процес стандартизації дозволяє зберігати властивості трав у складі препарату.
• Дієту. Обов’язково буде відмовитись від вживання ряду продуктів, пити призначені лікарем мінеральні води.

Якщо говорити про дієві рослинні фіто препарати, то окремо треба згадати «Фітолізін Нефрокапсули». У склад включено 7 стандартизованих рослинних компонентів, що мають сечогінну, антисептичну, антибактеріальну, протизапальну, знеболювальну дію. Приймати «Фітолізін Нефрокапсули» можна самостійно чи у складі комплексної терапії. Засіб допомагає при широкому спектрі патологій сечовидільної системи, включаючи цистит.

Профілактика болючого сечовипускання

Головна профілактика уретриту, циститу, сечокам’яної хвороби – підтримання нормальної особистої гігієни, збалансоване харчування, запобігання переохолодженням. Також важливо налагодити питний режим.

Своєчасно відвідуйте лікаря для планових профілактичних оглядів, це потрібно робити у тому числі, коли нічого не турбує. Якщо було виявлено інфекцію, не гайте час – звертайтесь до лікаря для призначення лікування. Під час контактів з не перевіреним партнером використовуйте надійну контрацепцію.

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) є однією з широко розповсюджених інфекційних патологій людства. На них випадає до 40% інфекційних захворювань, які лікують у стаціонарі.

Всі ІСШ можна умовно поділити на верхні та нижні:

верхні – запалення нирок (пієлонефрит);

нижні – запалення сечового міхура та сечівнику (цистит та уретрит).

Що таке цистит та яка статистика в Україні?

Безперечним лідером серед всіх ІСШ є цистит, який характеризується запаленням слизового шару сечового міхура.

Гострий цистит в Україні є достатньо розповсюдженим і складає 314 випадків на 100 тис. людей у популяції, а циститу, що рецидивує — 135 на 100 тис. Тобто кожна 2 жінка у своєму житті переносить мінімум один випадок гострого циститу, а повторні загострення (рецидиви) трапляються у кожної третьої жінки.

Чому саме жінки найбільш страждають від циститу та його повторних загострень?

У жінок більшу захворюваність та часті повторні загострення циститу можна пояснити у такий спосіб:

-жіноча анатомія, яка має свої особливості (сечівник короткий, широкий, розміщений близько до прямої кишки, яка є резервуаром для агресивних бактерій);

-дисбактеріоз піхви при гінекологічних запальних захворюваннях;

-активне статеве життя, використання сперміцидів як методу контрацепції.

Причини циститу

Найчастіше цистит виникає внаслідок проникнення патогенних бактерій у сечовий міхур. Найбільш розповсюджений збудник – бактерія Escherichia coli. Вона зазвичай знаходиться в прямій кишці та потрапляє через уретру до сечових шляхів.

Існують численні фактори ризику циститу:

• недостатня фізична активність, втома, нестача вітамінів;
• недотримання гігієни; зниження імунітету;
• неповне випорожнення сечового міхура та залишкова сеча;
• переохолодження;
• інструментальні втручання у сечовий міхур, сторонні тіла, післяопераційні ускладнення;
• синтетична, вузька спідня білизна;
• інші хронічні захворювання.

Прояви циститу

Основні прояви циститу – часте, болюче сечовипускання, часті позиви до туалету, нетримання сечі, біль у зоні над лоном, у промежині. В 40% випадків у сечі виявляють еритроцити (макрогематурія).

Найчастіше жінки звертаються до лікаря через больові відчуття. Вони з’являються при сечовиділенні в надлобковій ділянці, у попереку, що інколи перешкоджає повному випорожненню сечового міхура.

Із чим же пов’язане виникнення болю при циститі?

Бактерії здатні виділяти токсичні речовини, які призводять до набряку клітин слизового шару сечового міхура та їх загибелі. Через це нервові закінчення стискаються і постійно подразнюються, що проявляється у відчутті болю. Навіть мінімальне наповнення міхура сечею викликає позив до сечовипускання при тому, що міхур практично порожній. Інтенсивність болю при циститі часто порівнюють із такою, що виникає під час менструації, але вона більш виражена.

Однак ступінь болю може не відображати вираженості запального процесу і залежить також від реакції нервової системи та ступеню підвищення тонусу м’язу сечового міхура. Постійні скорочення м’язів призводять до появи різких, спастичних болей. При повторному епізоді циститу характер болю може змінюватися на тягнучий або на відчуття постійного тиску.

Як впоратися з больовими відчуттями та дискомфортом при циститі?

Дискомфорт при сечовипусканні та біль при циститі доставляє жінці масу проблем, сильно порушує її емоційний стан. Тому необхідно швидко діяти вже при перших проявах неприємних симптомів.

Екстрені заходи використовують для швидкого усунення болю. Повноцінне ж лікування циститу проводиться під контролем лікаря та із застосуванням антибіотиків:

• сухе утеплення зони сечового міхура (теплі штани, шарф, хустка);
• гаряча ванна – допомагає зняти м’язовий спазм і полегшити відходження сечі, але вона заборонена вагітним і жінкам із патологією серця, тим, у кого підвищена температура тіла, а також за наявності домішок крові або гною в сечі. Після ванни необхідно укласти жінку в теплу постіль і вкрити товстою ковдрою до шиї;
• грілка – альтернатива попередньому методу як більш м’який тепловий вплив. Можливе застосування такого прогрівання при вагітності та жінкам із серцево-судинною патологією. Гарячу грілку тримають у зоні сечового міхура. Хвора лежить в ліжку під ковдрою;
• содовий розчин – у склянці води розчиняють 1 ст. л. соди та випивають суміш за 1 раз. Після цього жінка має лягти в ліжко, поклавши в ноги грілку або пляшку з гарячою водою. При хворобах шлунка пити розчин можна не завжди;
• рослинні препарати, які мають спазмолітичну та знеболювальну дію – в цьому разі на допомогу прийде сімейство рослинних уроантисептиків Фітолізин паста та нефрокапсули, які містять 9 та 7 рослинних компонентів відповідно, кожен з яких із давніх-давен використовують у народній медицині для підтримки здоров’я сечового міхура та нирок.

Один з основних компонентів обох препаратів – трава золотарнику – зменшує запалення та має спазмолітичну дію на гладкі м’язи сечових шляхів. Також екстракт цієї рослини має антибактеріальну та протигрибкову дію. У дослідженнях було продемонстровано зменшення частоти наступних загострень циститу та більш швидке одужання за умови використання рослинних препаратів у комплексній схемі лікування, та окремо протягом місяця після появи повторних симптомів. Якщо ви стикнулися з проблемою циститу, то підтримка здоров’я сечовивідних органів рослинними препаратами має відбуватися на регулярній основі, по 2 курси на рік.